Prostir – це затишне місце в глобальній мережі, де публікуються історії про минуле, про те, як з того минулого поволі, крок за кроком, постала Сучасність. Тут розповідається про історію землі, яка охоплює Східні Альпи, і простягається від них до Панонської рівнини та до північних берегів Адріатики. Ця територія не вписується в межі жодної сучасної держави, її обриси не співпадають з областями проживання жодного з сучасних народів. Але, через різні епохи, долі цих земель перепліталися химерними історичними зв’язками, і деяким з них насправді тисячі років. Це землі, де ледве помітні сліди спільних коренів їхніх мешканців заводять нас у глибину праісторичних часів. Це територія, де розвиток цивілізації мав свою специфіку, і це землі, які не раз ставали перехрестям давніх шляхів та навіть доль різних народів. Це ті самі землі де такі різні світи – Альпійський, Середземноморський та Європейський степовий – “торкаються” одне одного. Це і є Простір в сенсі географічному, і саме така об’єднуюча назва означених вище теренів не раз зустрінеться в статтях на цьому сайті. Однак, завжди слід пам’ятати, що серцем цього Простору все ж є сучасна Словенія.
Prostir – це ресурс, де зібрана по крихтах інформація зі спеціалізованої та з науково-популярної літератури, з наукових публікацій, з музеїв та археологічних парків, зі старовинних замків, палаців та навіть мистецьких галерей, перетворюється на історії, розказані простою мовою. Історії, що супроводжуються фотографіями, картами, таймлайнами та іншими допоміжними матеріалами, яких з часом ставатиме все більше. І які допоможуть вам, дорогі читачі, скласти краще уявлення про процеси та події минулого.
Наразі головна історія, яка тут публікуватиметься під назвою “Цивілізація перша: від кризи до кризи” – це серія статей, які розповідатимуть про передумови приходу та власне сам прихід до Східно-Альпійського простору першої глобалізованої й вже однозначно писемної цивілізації, про вбирання нею досягнень місцевих культур, про її розвиток та внутрішні конфлікти в локальному розрізі, та про її кінець на цих землях і “передачу естафети” нащадкам. Звісно, є плани написати та публікувати і наступні “серіали” – вони вже продумуються.
Розповідати одне одному історії, ділитися з оточуючими чимось таким, про що ти сам дізнався, що відкрив і що дослідив – одне з найдавніших зайнять людства. Яке приносить задоволення і в наш час. То ж автор (а в майбутньому, сподіваюся, і автори) поділиться з вами, дорогі читачі, тим, що трохи сам знає. А вам бажаю приємного читання та цікавих відкриттів!
Щиро ваш,
Євген Шевченко – автор проєкту
Преболд, Словенія